БЕНТЕРО ЛИОФ.Д/Р-РА ИН.25МГ№1

Фармакодинаміка. Бендамустину гідрохлорид є алкілуючим протипухлинним препаратом з біфункціональною алкілуючою активністю. Антинеопластичний і цитотоксичний ефект бендамустину гідрохлориду переважно пов'язаний з утворенням перехресних зшивок молекул одноланцюгової і дволанцюгової ДНК внаслідок алкілування. В результаті цього порушується матрична функція ДНК і її синтез. Існують також дані про те, що бендамустину гідрохлорид володіє додатковими антиметаболічними властивостями (ефектом пуринового аналога).

Антинеопластичний ефект бендамустину гідрохлориду був підтверджений у численних дослідженнях іn vіtro на різних пухлинних клітинних лініях (рак молочної залози, недрібноклітинний і дрібноклітинний рак легені, рак яєчників і різні види лейкозу, а також рак товстої кишки, меланома, нирковоклітинна карцинома, злоякісні новоутворення передміхурової залози і головного мозку) і іn vіvo на різних експериментальних моделях пухлин (меланома, рак молочної залози, саркома, лімфома, лейкоз і дрібноклітинний рак легенів). Бендамустину гідрохлорид не демонструє або демонструє лише незначною мірою перехресну резистентність у людських пухлинних клітинних лініях з різними механізмами стійкості.

Це частково пояснюється взаємодією з ДНК, яке, порівняно з іншими алкілуючими засобами, триває довше (наприклад, була виявлена тільки часткова перехресна резистентність з іншими алкілуючими засобами, такими як циклофосфамід, кармустин або цисплатин). Крім того, у клінічних дослідженнях було виявлено, що не існує повної перехресної резистентності між бендамустином і антрациклінами або алкілатами.

Фармакокінетика.

Розподіл

Тривалість періоду напіввиведення в 1-й фазі (t1/2) після внутрішньовенної 30-хвилинної інфузії бендамустину в дозі 120 мг/м2 поверхні тіла становила 28,2 хв. Після внутрішньовенної інфузії препарату протягом 30 хв центральний об’єм розподілу становив 19,3 л. Після болюсного внутрішньовенного введення лікарського засобу в рівноважному стані об’єм розподілу становив 15,8-20,5 л.

Більше 95% активної речовини зв'язується з білками плазми крові (головним чином з альбуміном). Здатність бендамустину гідрохлориду до зв'язування з білками плазми крові не порушується при низьких концентраціях альбуміну в плазмі крові, у пацієнтів віком понад 70 років і на пізніх стадіях пухлин.

Метаболізм

Бендамустину гідрохлорид метаболізується переважно в печінці. Основним шляхом виведення бендамустину гідрохлориду з організму є його гідроліз з утворенням моногідрокси- і дигідроксибендамустину. В утворенні N-десметилбендамустину і окисненого метаболіту в печінці задіяний ізофермент СYР 1А2 цитохрому Р450. Іn vіtro бендамустин не інгібує СYР 1А4, СYР 2С9/10, СYР 2D6, СYР 2Е1 і СYР ЗА4.

Екскреція

Середнє значення загального кліренсу після 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії препарату в дозі 120 мг/м2 становило 639,4 мл/хв. Близько 20% уведеної дози екскретувалось із сечею протягом 24 годин.

Екскретований із сечею незмінений бендамустин і його метаболіти розподілені у порядку зменшення їх кількості таким чином: моногідроксибендамустин > бендамустин > дигідроксибендамустин > окиснений метаболіт > 14-деметилбендамустин.

З жовчю виводяться переважно полярні метаболіти.

Фармакокінетика при порушенні функції печінки

Порівняно з пацієнтами з нормальної функцією печінки і нирок у пацієнтів з 30 – 70% пухлинним/метастатичним ураженням органа і невеликим зниженням функції печінки (сироватковий білірубін <1,2 мг/дл) достовірних розходжень максимальної концентрації бендамустину в плазмі крові (Сmах), часі досягнення максимальної концентрації в крові (tmах), площі під фармакокінетичною кривою (АUС), тривалості періоду напіввиведення в бета-фазі (t1/2), об’ємі розподілу і кліренсі не відзначено.

Фармакокінетика при порушенні ниркової функції

Порівняно з пацієнтами з нормальною функцією печінки та нирок у пацієнтів із кліренсом креатиніну >10 мл/хв (в тому числі у пацієнтів, що перебувають на діалізі) достовірних розходжень у Сmах, Хmах, АUС, t1/2, об’ємі розподілу і кліренсі не відзначено.

Пацієнти літнього віку

У фармакокінетичні дослідження включали пацієнтів віком до 84 років. Очевидно, віковий фактор не має суттєвого впливу на фармакокінетику бендамустину гідрохлориду.

Показания

• Терапія першої лінії розповсюджених стадій індолентних неходжкінських лімфом, у складі комбінованої терапії.
• Хронічна лімфоцитарна лейкемія.

Противопоказания

• Гіперчутливість до бендамустину гідрохлориду і/або манітолу;
• вагітність, передбачувана вагітність, період годування груддю;
• помірна та тяжка печінкова недостатність;
• жовтяниця;
• тяжке пригнічення кісткового мозку і виражені зміни кількості формених елементів крові;
• хірургічне втручання менш ніж за 30 днів до початку лікування;
• інфекції, особливо ті, які супроводжуються лейкопенією (ризик генералізації інфекції);
• дитячий вік (через відсутність даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату дітям);
• вакцинація від жовтої лихоманки.

Особливі заходи безпеки

При роботі з препаратами бендамустину слід уникати вдихання, контакту зі шкірою або слизовими оболонками (необхідно користуватися рукавичками та захисним одягом) Забруднені ділянки тіла слід ретельно промити водою з милом, очі промити фізіологічним розчином. При можливості рекомендується працювати на спеціальних безпечних робочих місцях (з ламінарним потоком повітря). Вагітні жінки не допускаються до роботи з цитостатиками.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При призначенні БЕНТЕРО в комбінації з мієлосупресивними засобами дія БЕНТЕРО і/або одночасно призначених препаратів, що діють на кістковий мозок, може потенціюватися. Будь-яке лікування, що послаблює загальний стан пацієнта або пригнічує функцію кісткового мозку, здатне підсилювати токсичні ефекти БЕНТЕРО.

Загальна інформація: цитостатики здатні зменшувати вироблення антитіл після вакцинації проти грипу; цитостатики можуть підвищувати ризик виникнення інфекції після вакцинації живими вірусними вакцинами.

Особливості застосування

БЕНТЕРО застосовують тільки під контролем лікаря, що має досвід проведення протипухлинної терапії. Під час лікування препаратом слід суворо дотримуватися інструкції щодо його застосування.

Лікування препаратом не слід починати або необхідно тимчасово припинити, якщо в периферичній крові кількість лейкоцитів <3000 клітин/мкл і/або кількість тромбоцитів <75000 клітин/мкл.

Лікування БЕНТЕРО може бути відновлене після підвищення кількості лейкоцитів до рівня >4 000 клітин/мкл і тромбоцитів – до рівня >100 000 клітин/мкл.

При призначенні БЕНТЕРО курсами і/або в комбінації з іншими мієлосупресивними засобами рекомендується здійснювати суворий моніторинг кількості формених елементів крові періодично між курсами терапії з метою можливої корекції дози засобу.

У випадку екстравазації інфузію слід терміново припинити, після чого охолодити місце введення та підняти руку пацієнта, де відбулась екстравазація. Препарат, який залишився, необхідно ввести в іншу вену.

Під час застосування препарату чоловікам рекомендується використати методи контрацепції, оскільки бендамустину гідрохлорид є потенційно тератогенним і мутагенним засобом, пацієнтам і протягом 6 місяців після. Через імовірність розвитку необоротної безплідності рекомендується звернутися в банк сперми для її консервації до початку лікування бендамустину гідрохлоридом. Жінки повинні уникати вагітності протягом лікування препаратом.

При попаданні препарату на шкіру та слизові оболонки необхідно промити їх водою з милом.

Застосовувати з обережністю.

При легкій печінковій недостатності, при порушенні функцій нирок.

Пацієнти з тяжкими кардіологічними захворюваннями в анамнезі (наприклад з інфарктом міокарда, епізодами ішемії, аритмією) під час лікування повинні перебувати під ретельним медичним спостереженням. Пацієнтам потрібно здійснювати адекватне лікування їх кардіологічних захворювань і проводити електрокардіографічний моніторинг. Особливу увагу необхідно приділити підтримці водно-електролітного балансу і метаболізму калію.

Способ применения и дозы

Призначений для внутрішньовенного введення.

БЕНТЕРО застосовують як засіб монотерапії або у складі комбінованих схем з іншими хіміотерапевтичними засобами в різних дозах і режимах. Далі наведено найчастіше застосовувані режими дозування і схеми. Існують і інші режими дозування та схеми застосування, які зазначені в спеціальній літературі.

Приклади схем і режимів дозування засобу (відповідно до показань).

Неходжкінські лімфоми

Схема «ВОР»: БЕНТЕРО внутрішньовенно в дозі 60 мг/м2у вигляді 30-хвилинної інфузії щодня з 1-го по 5-й день, вінкристин внутрішньовенно у дозі 2 мг в 1-й день, преднізон внутрішньовенно в дозі 100 мг/м2щодня з 1-го по 5-й день; курс терапії повторюють через 3 тижні.

Хронічна лімфоцитарна лейкемія

БЕНТЕРО внутрішньовенно в дозі 70 – 100 мг/м2у вигляді 30-хвилинної інфузії в 1-й і 2-й день; курс повторюють через 4 тижні.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки

На підставі фармакокінетичних даних немає необхідності в корекції дози пацієнтам з 30 – 70% пухлинним або метастатичним ураженням печінки і нормальною або незначно зниженою функцією печінки (рівень білірубіну в сироватці крові <1,2 мг/дл).

Рекомендується зниження дози препарату на 50% пацієнтам з 30 – 70% пухлинним або метастатичним ураженням печінки і помірно вираженою печінковою недостатністю (рівень білірубіну в сироватці крові <1,2 – 3 мг/дл). Немає даних про пацієнтів з рівнем білірубіну в сироватці крові >3 мг/дл.

Застосування пацієнтам з порушенням функції нирок

На підставі фармакокінетичних даних немає необхідності в корекції дози пацієнтам з кліренсом креатиніну >10 мл/хв.

Рекомендації щодо приготування розчину для інфузій.

Розчин БЕНТЕРО готують відповідно до інструкції і вводять у вигляді нетривалої внутрішньовенної інфузії тривалістю 30-60 хв.

Для приготування розчину вміст флакона БЕНТЕРО розчиняють у воді для ін'єкцій, як зазначено нижче:

• у флакон, що містить 25 мг бендамустину гідрохлориду, додають 10 мл води для ін'єкцій, після чого флакон струшують;
• у флакон, що містить 100 мг бендамустину гідрохлориду, додають 20 мл води для ін'єкцій, після чого флакон струшують.

Відразу ж після одержання прозорого розчину (зазвичай через 5-10 хв) загальну дозу БЕНТЕРО розводять 0,9% розчином натрію хлориду, при цьому кінцевий об’єм розчину повинен бути близько 500 мл.

Розводити БЕНТЕРО можна тільки ізотонічним розчином натрію хлориду; з іншими розчинами для ін'єкцій застосовувати його не слід.

Діти. БЕНТЕРО не застосовують дітям (віком до 18 років) через відсутність даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату.

Аналоги:

• Бендамустин-виста пор.д/пр.конц.и р-ра д/инф.2.5мг/мл 25г фл.№1, Сіндан фарма срл, румунія
• Бендамустин-виста пор.д/пр.конц.и р-ра д/инф.2.5мг/мл 100мг фл.№, Сіндан фарма срл, румунія