+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp

Диаформин табл. 500мг N60 (10х6)

Главная » Каталог лекарств
Диаформин табл. 500мг N60 (10х6)
  • Код товара: s105106
  • Производитель: ПАТФармак, Україна
  • Действующее вещество: метформина гидрохлорид
  • Срок годности: до 01.04.27
  • Наличие: нет в наличии


ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДіаФОРМІН

 (DiaFormIN)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва:Metformin; хлоралгідрату 1,1-диметилбігуанід;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки 500 мг білого або майже білого кольору, круглої форми, з двоопуклою або плоско циліндричною поверхнею, з фаскоюта рискою;

таблетки 850 мг білого або майже білого кольору, довгастої форми, з двоопуклою поверхнею, з рискою або без риски;

склад:одна таблетка містить метформіну гідро хлориду 500 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, мікрокристалічна целюлоза (101), повідон, полі етиленгліколь 4000, магнію стеарат.

Одна таблетка містить метформіну гідро хлориду 850 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, мікрокристалічна целюлоза (101), повідон, полі етиленгліколь 4000, кальціюстеарат.

Форма випуску.Таблетки.

Фармакотерапевтична група.Пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Код АТС А 10ВА 02.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Діаформін є похіднимбігуанідів і належить до синтетичних пероральних гіпоглікемічних препаратів. Гіпоглікемічний ефект обумовлений посиленням поглинання та окислення глюкозим’язовою та жировою тканинами, стимуляцією гліколізу в тканинах, пригніченнямглюконеогенезу в печінці та всмоктування глюкози в травному тракті. Він потенціює периферичну дію ендогенного та екзогенного інсуліну внаслідок посилення його зв’язування з інсуліновими рецепторами. Діаформін позитивно впливає на ліпідний обмін: зменшує гіперінсулінемію при ожирінні шляхом пригнічення секреції ендогенного інсуліну, знижує вміст три гліцеридів та холестерину в плазмі крові, підвищує концентрацію вільних жирних кислот та гліцерину через посилення ліполізу. Препарат також викликає утворення лактатів, але помірніше ніж інші бігуаніди; посилює фібриноліз та агрегацію тромбоцитів; зменшує альбумінурію.

Фармакокінетика.Перорально призначений препарат всмоктується головним чином в тонкому кишечнику. Біодоступність препарату в звичайних дозах становить 50-60%. Максимальна концентрація метформіну (основної діючої речовини) в плазмі крові (приблизно 2 мкг/мл) визначається через 2-4 години після прийому. Препарат всмоктується протягом 6 годин. Метформін практично незв’язується з білками плазми. Розподілення його здійснюється швидко, об’ємрозподілення становить від 63 до 276 літрів. Найвища концентрація метформінуспостерігається в слинних залозах, кишечнику, нирках, печінці, еритроцитах. Препарат не метаболізується в печінці. Виводиться через нирки з сечею у незмінному вигляді. Середній період напів виведення становить від 1,5 до 4,5годин. Незначна кількість метформіну має період напів виведення 9–19 годин. Нирковий кліренс становить 350-550 мл/хвилину. Здатність до виділенняметформіну корелює з кліренсом креатині ну. При порушенні функції нирок можлива кумуляція препарату.

Показання для застосування.

Інсулінонезалежний діабет (II типу), особливо у пацієнтів з надмірною вагою (при первинній та вторинній гіперліпопротеїнемії), коли не вдається досягти задовільної компенсації порушень обміну відповідною дієтою та фізичними навантаженнями.

Інсулінозалежний діабет (I типу) у комбінації з інсулінотерапією.

Метаболічний синдром.

Спосіб застосування та дози.Дози та режим прийому препарату встановлює лікар з урахуванням особистої потреби кожного хворого. Діаформін використовується в якості моно терапії чи в поєднанні з похідними сульфонілсечовини. Таблетки приймають під час їди 2 - 3 рази на день. Максимальна добова доза – 3 г. Лікування починають з низької дози (0,5 г 1 - 2 рази на добу), яку поступово підвищують до необхідної терапевтичної дози протягом періоду від кількох днівдо двох тижнів. Виражений терапевтичний ефект спостерігається через 10 - 14діб. Середня підтримуюча доза – 1,5 г (по 1 таблетці 3 рази на добу). Придозах, що перевищують 2,5 г Діаформіну на добу, подальшого підвищення його ефективності не спостерігається.

При застосуванні Діаформіну разом з інсуліном у перші 4 - 6 діб дозу останнього не змінюють. В подальшому дозу інсуліну поступово знижують (на 4 - 8МО протягом кількох діб).

Побічна дія.Диспептичні прояви (нудота, блювання, метеоризм, болі в череві, діарея, металевий присмак у роті) мають місце на початку терапіїметформіном у 5-20 % пацієнтів. Ці симптоми поступово зникають у процесі подальшого лікування препаратом чи при зниженні його дози. При тривалому проносі препарат відміняють. Диспептичні явища можна значно зменшити, якщо приймати препарат під час їди та призначати його в поступово зростаючих дозах.

Внаслідок пригнічення метформіном всмоктування вітаміну В12та фолієвої кислоти у окремих хворих може порушуватись гемопоез і виникатимегалобластична анемія. Шкірні алергічні реакції виникають вкрай рідко.

Діаформін може сприяти виникненню лактат ацидозу у пацієнтів з нирковою недостатністю, хворобами печінки, інфекціями, онкологічними захворюваннями, гіповітамінозами, після вживання алкоголю, перебування під наркозом, у пацієнтів похилого віку.

Протипоказання.

Цукровий діабет, який компенсується дієтотерапією, застосуванням препаратів із групи сульфонілсечовини чи інсуліну;

Декомпенсований цукровий діабет (кето ацидоз, гіперглікемічна кома);

Абсолютні показання для призначення інсуліну;

Вагітність та годування груддю, дитячий вік;

Гостра фаза інфаркту міокарда, виражена серцева та дихальна недостатність;

Лактат ацидоз та стани, які підвищують ризик його розвитку (ниркова недостатність, цироз печінки, інфекції, лейкоз, гіповітаміноз В1, алкоголізм, наркоз, важка фізична праця, похилий вік);

Алергія на препарат.

Передозування.Передозування препарата рідко призводить догіпоглікемії. Воно головним чином збільшує ризик виникнення лактат ацидозу, який починається з нудоти, блювання, болей в животі, м’язах, після чого спостерігається гіпервентиляція, втрата свідомості і кома. Пацієнта необхідно терміново доставити до лікарні. Діагноз підтверджується визначенням рівня лактату та метформіну в сироватці крові. Найбільш дієвим засобом детоксикації є проведення гемодіалізу. Наявність метформіну в еритроцитах є ознакою його кумуляції і свідчить про необхідність проведення повторних гемодіалізів. Симптоматична терапія направлена на стабілізацію діяльності серцево-судинної системи, корекцію ацидозу, усунення гіпоксії.

Особливості застосування.На початку лікування хворий на діабет повинен бути проінформований про дію препарату, особливості його застосування, можливі побічні ефекти, пов’язані з його прийомом.

Внутрішньо венне введення рентгеноконтрастних речовин може збільшити ризик виникнення гострої ниркової недостатності. Тому лікування препаратом переривають за 2 доби до введення контрастних речовин і поновлюють лише через 2доби після проведеного дослідження.

При операціях під загальним знеболю ванням (наркозом) через зростання ризику виникнення ниркової недостатності призначення препарату також переривають за 2 доби до операції і поновлюють через 2 доби після її проведення.

Якщо моно терапія препаратом або іншими цукрознижуючими препаратами недає бажаного ефекту, можливо призначення комбінованої терапії цими засобами. Уцьому разі призначена раніше доза препарату, що вже застосовувався, лишається незмінною, а додатковий препарат дається спочатку у найменшій дозі, яка поступово підвищується залежно від рівня глюкози у крові. Комбінована терапія проводиться під суворим контролем лікаря.

Під час лікування препаратом необхідно регулярно контролю вати вміст глюкози у крові та сечі, а також концентрацію глікозильованого гемоглобіну.

При використанні препарату разом з інсуліном у перші 4-6 діб дозу останнього не змінюють. В подальшому дозу інсуліну поступово знижують (на 4-8ОД протягом кількох діб). Така комбінована терапія проводиться під суворим контролем лікаря.

Застереження, які стосуються участі в дорожньому русі і обслуговуванні автотранспорту. Діаформін сам по собі не викликає гіпоглікемії, але при проведенні комбінованої терапії метформіном та препаратами сульфонілсечовини (чи іншими цукрознижуючими препаратами) з’являється загроза виникненнягіпоглікемії. Здатність до концентрації уваги та рефлекси можуть бути знижені уразі гіпоглікемії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Під час проведення довго тривалого лікування препаратом як призначення, так і відміна додаткової медикаментозної терапії можуть порушити стан компенсації цукрового діабету. Можливе посиленняцукрознижувальної дії метформіну при одночасному використанні лікарських засобів, яким притаманна гіпоглікемічна активність: інсулін, протидіабетичніпохідні сульфоніл-сечовини, акарбоза, не стероїдні протизапальні препарати згрупи саліцилатів та піразолонів, інгібітори моноамін оксидази (ніаламід, бефол), окситетрацикліни, похідні клофібрату, циклофосфаміду та його сполук. Симпатолітичні засоби (клонідин, резерпін, гуанетидин) та b-адреноблокатори (анаприлін, атенолол) при тривалому застосуванні можуть викликати надмірнугіпоглікемію та впливати на суб’єктивне сприйняття її проявів.

Циметидин, уповільнюючи виведенняметформіну з організму, підвищує ризик виникнення лактат ацидозу. Надмірне та хронічне вживання алкоголю може непередбачуваним чином посилюватигіпоглікемічну дію метформіну і його здатність підвищувати вміст лактатів у сироватці крові.

Гіпоглікемічна дія метформіну може знижуватись під впливомглюкокортикоїдних препаратів, комбінованих естроген-гестагеновихконтрацептивів, адреналіну та інших симпатоміметичних сполук, глюкагону, гормонів щитовидної залози, тіазидних та інших діуретиків, діаксозиду, фенотіазинів і похідних нікотинової кислоти. Гуар (гуарем, хьюарова смола) може знижувати всмоктування діанормету і цим ослаблювати його дію.

Під час лікування Діаформіном прискорюється виведення фенпрокумону таінших похідних кумарину. У пацієнтів, яким попередньо проводилася терапія кумаринами, у разі призначення чи припинення лікування Діаформіном необхідно контролю вати стан системи гемокоагуляції.

Умови та термін зберігання.Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 250С. Термін придатності - 2 роки.





Важно! Изображение упаковок товаров приведено в иллюстративных целях и не всегда соответствует внешнему виду упаковок имеющихся в наличии товаров разных производителей и дозировок.
Уточняйте интересующую Вас информацию, в том числе о наличии, производителе и цене товара по телефонам интернет-аптеки.


Данная страница содержит информацию, которая не является основанием для самолечения.
Обязательно получите консультацию специалиста и внимательно ознакомьтесь с инструкцией, находящейся в упаковке с препаратом, перед его применением!


Аналоги: