Эпармефолин амп. + р-ль №6

Фармакодія:
Водорозчинний вітамін В12 має високу біоактивність. Сприяє дозріванню еритроцитів, що зумовлює його необхідність нормального перебігу процесів кровотворення. Бере участь у формуванні креатину, холіну, нуклеїнових кислот, метіоніну, перенесенні водню, механізмі трансметилювання. Сприяє накопиченню сполук, які включають сульфгідрильні групи, в еритроцитах. Сприятливим чином впливає на функціональність нервової системи та печінки. У підвищених дозах збільшує інтенсивність розвитку протромбіну та тромбопластину. Викликає активацію згортання кров'яної системи. 

Фармакологічна кінетика:
Всмоктується із шлунково-кишкового тракту після внутрішнього застосування. Метаболізм проходить у тканинах, перетворюючись на аденозилкобаламін (коферментна форма), що є активним видом ціанокобаламіну. Екскретується із сечею та жовчю. 

Показання для застосування.  ЕПАРМЕФОЛІН (ЦІАНОКОБАЛАМІН) :
• Шкірні захворювання (нейродерміти, герпетиформний дерматит, фотодерматози, псоріаз).
• Променева хвороба.
• Лікування та профілактика ознак дефіциту в організмі вітаміну В12 (включаючи використання вітаміну С у підвищених дозах, ПАСК, бігуанідів).
• Травми нервів (периферичних);
• Хвороба Дауна.
• Дитячий церебральний параліч.
• Аміотрофічний бічний склероз.
• Невралгії.
• Радикуліти.

• Поліневрити.

• Мієлоз (фунікулярний).
• Хвороби печінки (цирози, гепатити).
• Апластична анемія, яка обумовлена ??лікарськими засобами та токсичними елементами.
• При комплексному лікуванні постгеморагічної та залізодефіцитної анемії.
• Анемії, яка обумовлена ??нестачею вітаміну В12.

Схема застосування препарату та режим дозування:
Використовується внутрішньо, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно. 
При анеміях, які зумовлені нестачею вітаміну В12, через день вводять від 100 до 200 мкг.
При макроцитарних анеміях із хворобами нервової системи та анемії з проявами мієлозу (фунікулярного) протягом першого тижня щодня вживають від 400 до 500 мкг, після чого – не більше 1 разу на 5-7 днів. У ремісійний період (якщо проявів мієлозу немає) доза підтримки становить 100 мкг двічі на місяць, якщо спостерігаються неврологічні прояви – від 2 до 4 разів на місяць по 200-400 мкг. 
При гострій залізодефіцитній та постгеморагічній анемії гострого характеру – 2-3 рази за 7 днів по 30-100 мкг.
При апластичних анеміях (особливо пацієнтів дитячого віку) – лише по 100 мкг доти, коли спостерігатиметься поліпшення стану. 
При аліментарній анемії у недоношених дітей та дітей малого віку – протягом 15 днів по 30 мкг на добу. 
При неврологічних хворобах, що супроводжуються болем, і хворобах периферичної та центральної нервової системи здійснюють лікувальний курс з дозами, що збільшуються, 200-500 мкг. Після того, як зазначено покращення стану, приймають по 100 мкг на добу. Загальний курс лікування становить 14 днів.
При ураженнях травматичного характеру нервової системи (периферичної) призначається від 200 до 400  мкг  .  При лікуванні цирозів печінки та гепатитів – по 100 мкг через день або від 30 до 60 мкг щодня протягом 25-40 днів.  При лікуванні дитячого церебрального паралічу, хвороби Дауна та дитячої дистрофії – від 15 до 30 мкг за добу.  При бічному склерозі (аміотрофічному) та при мієлозі (фунікулярному) призначають введення ЕПАРМЕФОЛІН у канал спинного мозку по 15-30 мкг, потроху підвищуючи дозування до 200-250 мкг.  При нейропатії діабетичного характеру – протягом 20-30 днів по 60-100 мкг. Для профілактичних заходів за наявності дефіциту в організмі вітаміну В12 призначається внутрішньовенно або внутрішньом'язово 1 раз на місяць по 1 мг; з метою лікування – по 1 мг щоденно внутрішньовенно або внутрішньом'язово протягом 7-14 днів; доза для підтримки становить від 1 разу за 7 днів до 1 разу на 30 днів. 

 Можливі побічні явища . Серцево-судинна система – в окремих випадках – тахікардія, біль у районі серця. Центральна нервова система: стани збудження. Протипоказання для застосування . Використання ЕПАРМЕФОЛІН (ЦІАНОКОБАЛАМІН)  при грудному вигодовуванні та вагітності: Препарат дозволений до використання згідно з показаннями.  Рекомендації особливого характеру: Заборонено вводити в одному шприці розчини  ЕПАРМЕФОЛІН (ЦІАНОКОБАЛАМІН)  з піридоксином і тіаміном. У процесі лікувального курсу необхідно систематично здійснювати контроль за картиною зсідання крові. При стенокардії потрібно використовувати  ЕПАРМЕФОЛІН (ЦІАНОКОБАЛАМІН)  з дотриманням особливих запобіжних заходів у дозуваннях, що не перевищують 100 мкг.  При парентеральному використанні хлорамфенікол здатний знижувати гемопоетичну дію  ЕПАРМЕФОЛІН (ЦІАНОКОБАЛАМІН)  при  анемії. ЕПАРМЕФОЛІН (ЦІАНОКОБАЛАМІН)  здатний підвищувати ймовірність виникнення та перебігу реакцій алергічного виду, що викликаються тіаміном.  Спільне використання з препаратами калію, ранітидином, циметидином, колхіцином, аміносаліциловою кислотою та неоміцином знижує абсорбцію  ЕПАРМЕФОЛІН (ЦІАНОКОБАЛАМІН)  з кишечника.  Спільне використання з контрацептивами (гормональними), які приймаються внутрішньо, може призвести до зниження кількості  ЕПАРМЕФОЛІН (ЦИАНОКОБАЛАМІН)  у плазмі.  Несумісність фармацевтичного характеру: ЕПАРМЕФОЛІН (ЦІАНОКОБАЛАМІН)  має у своїй молекулі іон кобальту, який руйнує рибофлавін, тіамін броміду та аскорбінову кислоту у складі одного розчину.

Аналоги:

• Эпармефолин №6 амп., Италия
• Эпармефолин амп. + р-ль №6, Bracco imaging