+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp

Карбо Спал 450мг №1 карбоплатин

Главная » Каталог лекарств
Карбо Спал 450мг №1 карбоплатин
  • Код товара: s262786
  • Производитель: Спал Індія
  • Действующее вещество: карбоплатин
  • Наличие: есть в наличии

  • Цена: 1669,80  грн.    В корзину

Фармакологічні властивості

Фармакодинамика.

Карбоплатин є антинеопластичним агентом, який є неорганічною комплексною сполукою платині. Протиопухлинна активність карбоплатину порівняна з активністю цисплатину щодо широкого спектру опухолей, незалежно від їхньої локалізації. Механізм протипухлинної дії карбоплатину пов'язаний з пригніченням синтезу нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі клітини. Препарат спричиняє регресію первичних опухолей та метастазів.

Дослідження методом лужної елюції ДНК та аналізи зв'язування ДНК продемонстрували якісну схожість механізмів дії карбоплатину та цисплатину. Карбоплатин, як і цисплатин, спричиняє зміни у суперспіральній конформації ДНК, які асоціюються з «ефектом вкорочення ДНК». Також він спричиняє утворення міжниткових та внутрішньониткових зшивок у ДНК.

Фармакокінетика.

При внутрішньовенному введенні карбоплатину спостерігається лінійна залежність між дозами та концентраціями загальної та вільної ультрафільтрабельної платини у плазмі крові. Залежність між дозами та площею під фармакокінетичною кривою для загальної платини також є лінійною.

При введенні препарату протягом 4 днів після накопичення карбоплатину у плазмі крові не спостерігалося.

Термінальні періоди напіввиведення вільної ультрафільтрабельної платини та карбоплатину у людини становлять відповідно приблизно 6 годин та 1,5 години. Під час початкової фази вільна ультрафільтрабельна платина присутня переважно у вигляді карбоплатину. Термінальний період напіввиведення загальної платини із плазми крові становить понад 24 години. Приблизно 87 % платини у плазмі крові зв'язується з білками протягом 24 годин після введення.

Карбоплатин виводиться переважно із сечею (за 24 години виводиться приблизно 70% платини). Більшість платини екскретується у перші 6 годин.

Загальний і нірковий кліренси вільної ультрафільтрабельної платини корелюють зі швидкістю клубочкової фільтрації, але не канальцевої секреції.

Згідно з звітами у дітей спостерігається зміна кліренсу креатиніну у 3–4 рази.

Показання

Препарат слід застосовувати дорослим пацієнтам.

Карбоплатин показань для лікування таких видів раку:

1. При прогресуючому епітеліальному раку яєчників у якості:

  • терапії першої лінії;
  • терапії іншої лінії, якщо інші методи лікування виявилися не ефективними.

2. При дрібноклітинному раку легенів.

Протипоказання

Карбоплатин протипоказань пацієнтам:

  • з гіперчутливістю до діючої речовини або до інших сполук, що містять платину;
  • у період годування груддю (див. розділ "Застосування в період вагітності або годування груддю");
  • з попереднім тяжким порушенням функції нірок (з кліренсом креатиніну ≤ 30 мл/хв) за винятком випадків, коли за рішенням лікаря та пацієнта, можливі переваги від лікування переважають над ризиками;
  • з тяжкою мієлосупресією;
  • з опухолами, що кровоточити;
  • з інфекціями, що кровоточать та гострими інфекціями (наприклад, Herpes zoster);
  • при одночасному застосуванні вакцини проти жовтої лихоманки;
  • з порушенням слуху.

Особливі заходи безпеки

Даний лікарський засіб використовується виключно для приготування однієї дози.

Контакт зі шкірою та/або очима.  У разі контакту карбоплатину зі шкірою або очима місце ураження необхідно ретельно промити водою або фізіологічним розчином. Роздратування на шкірі можна обробити м'яким кремом. У разі контакту з очима слід звернутися до лікаря.

Утилізація.  Невикористані залишки засобу або відходи мають бути знищені відповідно до чинних вимог.

Розведення.  Перед інфузією лікарський засіб необхідно розбавити 5% розчином глюкози до концентрації 0,5 мг/мл.

Вказівки щодо безпечного використання цитостатичних речовин:

1. Підготовкою карбоплатину до його застосування може займатися лише кваліфікований персонал, який був навчений безпечному поводженню з хіміотерапевтичними засобами.

2. Приготування має проводитися у спеціально відведеному для цієї цілі місці.

3. При приготуванні слід використовувати належні захисні рукавички.

4. Слід вжити запобіжних заходів для уникнення випадкового контакту засобу з очима. У разі контактування засобу з очима необхідно добре промити їх водою та/або фізіологічним розчином.

5. Вагітні працівники не повинні контактувати з цитотоксичними лікарськими засобами.

6. Утилізацію матеріалів (шприци, іголки та ін.), які використовували для приготування цитостатичного засобу, необхідно проводити з особливою ретельністю та з дотриманням заходів безпеки. °С. Рідкі відходи можна змивати великою кількістю води.

7. Робочу поверхню слід накрити абсорбуючим папером із пластиковою основою для одноразового використання.

8. Для всіх шприців та інфузійних систем необхідно використовувати насадки типу Luer-Lock. Для мінімізації тиску та можливого утворення аерозолю рекомендовано використання голок великого діаметру. Утворення аерозолю можна зменшити також шляхом використання голок з відверненням.

Після розведення .

Готовий до застосування розчин, що готується з 5 % розчином глюкози, фізично та хімічно стабільний при концентрації 0,4 мг/мл та 2 мг/мл протягом 36 годин, у разі зберігання у захищеному від світла місці при температурі 2?8 °С або 20-25 ° С (матеріал контейнера: ПЕ, ПВХ, скло). Інфузійний розчин слід використовувати негайно після приготування, якщо він зберігається при кімнатній температурі без захисту від світла.

З мікробіологічної точки зору готовий до застосування розчин слід використати негайно. Якщо негайне застосування лікарського засобу не передбачене, то користувач несе відповідальність за дотримання часу та умов зберігання перед використанням ,  як зазначено вище.

 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Через підвищений ризик розвитку тромбозів при опухолових захворюваннях часто назначають антикоагулянтну терапію. Високі інтрасуб'єктні колівання показників згортання крові під час хвороби, а також можлива взаємодія між пероральними антикоагулянтами та хіміопрепаратом потребують регулярного контролю показників міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).

Застосування разом із вакцинами проти жовтої лихоманки протипоказане, оскільки є ризик розвитку летальної генералізованої інфекції.

Застосування у комбінації з живими ослабленими вакцинами (окрім вакцини проти жовтої лихоманки) не рекомендується через ризик розвитку системного, імовірно, летального захворювання.

Не рекомендується одночасно застосування нефротоксичних та ототоксичних засобів, як, наприклад, аміноглікозидів, ванкоміцину, капреоміцину та діуретиків. Зважаючи на зміни кліренсу, спровокованих використанням даних засобів, це може призвести до посиленої та підвищеної токсичності.

При одночасному використанні карбоплатину та петльових діуретиків можуть частіше виникати порушення функції нірок та слуху.

При комбінуванні карбоплатину з іншими речовинами, що пригнічують кістковий мозок, можуть посилювати дію карбоплатину та/або додатково призначених медикаментів на кістковий мозок. При одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними засобами у пацієнтів може розвинутися тяжка та довготривала мієлотоксичність за рахунок зниження кліренсу ниркового карбоплатину.

При одночасному прийомі карбоплатину та варфарину слід бути дуже обережним, оскільки спостерігалися випадки підвищення показників МНВ.

Не рекомендується застосовувати разом з фенітоїном, фосфенітоїном через ризик виникнення конвульсій, оскільки цитотоксичні препарати знижують абсорбцію фенітоїну у шлунково-кишковому тракті, а також через ризик підвищення токсичності або втрати ефективності цитотоксичних препаратів у зв'язку з підвищенням метаболізму фенітоїну у печінці.

Карбоплатин не слід назначати одночасно з препаратами, які мають у своєму складі хелатні частини, оскільки теоретично вони можуть послаблювати протиопухлинну дію карбоплатину. Однак експериментальні та клінічні дослідження показали, що діетилдитіокарбамат не впливає на протиопухлинну дію карбоплатину.

Одночасне застосування циклоспорину, а також такролімусу та сіролімусу може призвести до розвитку лімфопроліферативних захворювань через посилену імуносупресію.

Особливості застосування.

Застереження.

Лікування карбоплатином слід проводити під наглядом досвідченого лікаря-онколога. Для проведення лікування та попередження ускладнень у лікарні мають бути доступні засоби діагностики стану пацієнта.

Необхідно регулярно проводити аналіз крові, а також функціональні тести для визначення роботи нірок та печінки, та у разі виявлення значного пригнічення функції спинного мозку або аномального функціонування нірок чи печінки, застосування лікарського засобу слід припинити.

Пацієнти, які вже пройшли серйозне попереднє лікування (особливо із застосуванням цисплатину), пацієнти з поганим загальним станом здоров'я або віком від 65 років, або пацієнти, які отримують одночасно лікування нефротоксичними лікарськими засобами, можуть, як і пацієнти з тяжким порушенням функції нірок. , страждати на тяжку або довготривалу мієлосупресію

Для цих груп пацієнтів початкове дозування має бути зменшене наступним чином (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Необхідно проводити регулярні обстеження крові з метою спостереження за результатами взаємодії карбоплатину. Мієлосупресивна дія карбоплатину тісно пов'язана з нирковим кліренсом. У пацієнтів з обмеженою функцією нірок необхідно контролювати параметри функції нірок перед початком лікування та під час його проведення. Слід припинити терапію препаратом у разі виникнення значних відхилень від норми показників роботи кісткового мозку або аномальної функції нирок або печінки.

Зазвичай перерва між курсами терапії має бути не менше ніж 4 тижні. Введення карбоплатину спричиняє тромбоцитопенію, лейкопенію та анемію.

Гематологічна токсичність. Гемолітична анемія з наявністю серологічних антитіл, викликаних препаратом, була зареєстрована у пацієнтів, які проходили лікування карбоплатином. Виникнення такої реакції може призвести до смерті.

Лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія залежить від дози і є дозолімітуючим фактором при лікуванні. Під час лікування карбоплатином та після його завершення необхідний частий контроль параметрів периферичної крові та, у разі виявлення токсичної дії, лікування карбоплатином слід припинити до моменту нормалізації показників. У пацієнтів, які отримують ін'єкції карбоплатину в рамках монотерапії, максимальне зниження рівнів нейтрофілів, як правило, відбувається на 21 день, а у пацієнтів, які отримують комбіновану терапію – на 15 день. Загалом не можна розпочинати наступний курс лікування карбоплатином до нормалізації показників лейкоцитів та тромбоцитів. У цьому випадку діють такі норми: для лейкоцитів – 2000 лейкоцитів/мм 3 , для тромбоцитів – 100000 тромбоцитів/мм 3 .

Анемія може бути кумулятивною, і в деяких випадках може знадобитися переливання крові.

Мієлосупресивні ефекти можуть мати кумулятивний характер при супутній хіміотерапії. Пацієнти з тяжкою та стійкою мієлосупресією перебувають у групі високого ризику виникнення інфекційних ускладнень, у тому числі з летальним наслідком. При виникненні таких ефектів слід негайно припинити терапію карбоплатином.

Щоб мінімізувати адитивні ефекти, необхідно дуже ретельно планувати комбіновану терапію, яка включає карбоплатин та інші мієлосупресивні речовини, особливо дозування та графік терапії. Пацієнтам, у яких спостерігається тяжке пригнічення функції кісткового мозку, може знадобитися підтримуюча трансфузійна терапія.

Повідомлялося про випадки виникнення гострої промієлоцитарної лейкемії та мієлодиспластичного синдрому (МДС)/гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ) через кілька років після терапії з карбоплатином та іншими протиопухлинними засобами. 

Гемолітично-уремічний синдром (ГУС) є небезпечним для життя побічним ефектом. Карбоплатин слід припинити при перших ознаках мікроангіопатичної гемолітичної анемії, таких як швидке зниження гемоглобіну із супутньою тромбоцитопенією, підвищенням сироваткового білірубіну, сироваткового креатиніну, азоту сечовини крові, або ЛДГ. Ниркова недостатність може бути необоротною після припинення терапії та потребуватиме проведення діалізу.

Аллергічні реакції. При прийомі карбоплатину іноді виникають алергічні реакції, наприклад, еритема, лихоманка без видимої причини та свербіж. Необхідно негайно припинити лікування та розпочати відповідні лікувальні заходи. Реакції схожі з тими, що спостерігаються при використанні інших препаратів, що містять сполуки платини, вони можуть виникнути через кілька хвилин після введення препарату. .Необхідно спостерігати за можливими алергічними реакціями пацієнтів та проводити підтримуюче лікування, включаючи введення. антигістамінних препаратів, адреналіну та/або глюкокортикоїдів

Реакція гіперчутливості.

Були повідомлення про реакції гіперчутливості, які прогресували до синдрому Куніса (гострий алергічний коронарний артеріоспазм, який може призвести до інфаркту міокарда, див. розділ «Побічні реакції»).

Ниркова токсичність та вплив на функціонування печінки. Карбоплатин може призвести до порушення функції нирок та печінки. Дуже високі дози карбоплатину (перевищення рекомендованої дози у 5 разів у рамках монотерапії) призвели до тяжких аномалій функції печінки та нірок. До теперішнього часу не з'ясовано, чи можна за допомогою відповідної гідратації боротися з цим впливом на функцію почок. У разі порушення функції нірок або печінки середнього та тяжкого ступеня тяжкості необхідне зниження дози або переривання лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

У пацієнтів з обмеженою функцією нірок ще до початку лікування карбоплатином, нефротоксичний ефект може виникати частіше і мати більш тяжку форму. Крім того, виникнення порушення функції нірок є більш ймовірним у тих пацієнтів, у яких під дією цисплатину виникла нефротоксичність. Хоча на даний момент немає клінічних даних, що свідчать про посилення нефротоксичного ефекту, карбоплатин не рекомендується комбінувати з аміноглікозидами або іншими нефротоксичними речовинами.

Венооклюзивна хвороба печінки. Повідомлялося про випадки обструкції печінкових вен (синдром синусоїдальної обструкції печінки), деякі з летальним наслідком. Слід перевіряти пацієнтів на наявність ознак та симптомів порушення функції печінки або портальної гіпертензії, які ймовірно не є результатом метастазів у печінці.

Неврологічна токсичність. Необхідно регулярно проводити неврологічні обстеження та перевірку слуху – насамперед у пацієнтів, які приймають великі дози карбоплатину. Інколи виникають такі прояви нейротоксичності як парестезія, зниження глибоких сухожильних рефлексів та ототоксичність, які, як правило, є легко вираженими. Виникнення цих симптомів більш імовірне у пацієнтів віком від 65 років або у тих, які вже пройшли курс лікування препаратами, що містять сполуки платини, або іншими медикаментами, що чинять негативний вплив на слух. Повідомлялося про порушення зору, включаючи втрату зору при високому дозуванні карбоплатину. Після закінчення лікування високими дозами препарату зір відновлювався протягом кількох тижнів, як правило, в повному обсязі або з невеликими обмеженнями. 

Випадки виникнення синдрому зворотної задньої лейкоенцефалопатії (СОЗЛ) було зареєстровано у пацієнтів, які отримували карбоплатин у комбінованій хіміотерапії. СОЗЛ є рідкісним, зворотним після припинення лікування, неврологічним захворюванням, що швидко розвивається, яке може включати виникнення судом, гіпертонії, головного болю, сплутаності свідомості, сліпоту та інші візуальні та неврологічні порушення. Діагноз СОЗЛ підтверджується результатами обстеження головного мозку, переважно з використанням магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Синдром лізису опухолей (СЛП). В результаті постмаркетингового досвіду застосування, повідомлялося про випадки синдрому лізису опухолей у пацієнтів, які проходили лікування карбоплатином у монотерапії або у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами. Слід контролювати пацієнтів з високим ризиком виникнення СЛП, тобто тих, які мають опухоли, клітини яких характеризуються високою проліферативною здатністю, з високою поширеністю опухоли та пацієнтів з високою чутливістю до цитотоксичних засобів, та проводити відповідні запобіжні заходи.

Дослідження з вивчення комбінованої терапії із застосуванням карбоплатину та циклофосфаміду показали, що у пацієнтів літнього віку тромбоцитопенія розвивається частіше, ніж у молодших. Оскільки у пацієнтів літнього віку функція нирок часто знижена, необхідно враховувати цей фактор при визначенні дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Застосування живих або атенуйованих живих вакцин у пацієнтів з порушенням імунної системи під час проведення хіміотерапії, у тому числі з використанням карбоплатину, може призвести до розвитку тяжких інфекцій або інфекцій, що призводять до летальних наслідків. З цієї причини слід уникнути вакцинації пацієнтів із застосуванням живої вакцини під час проведення лікування карбоплатином. Неживі або інактивовані вакцини можна застосовувати, однак реакція на такі вакцини може бути зниженою (див. також розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дані для дослідження канцерогенного потенціалу карбоплатину відсутні. Однак є повідомлення про канцерогенні дії речовин зі схожим механізмом впливу та схожою мутагенністю.

Безпека та ефективність застосування карбоплатину у дітей та підлітків не встановлена.

Карбоплатин може спричинити тошноту та блювання.

При виготовленні та введенні карбоплатину не можна використовувати інструменти, що містять алюміній (див. розділ «Несумісність»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Через підвищений ризик розвитку тромбозів при опухолових захворюваннях часто назначають антикоагулянтну терапію. Високі інтрасуб'єктні колівання показників згортання крові під час хвороби, а також можлива взаємодія між пероральними антикоагулянтами та хіміопрепаратом потребують регулярного контролю показників міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).

Застосування разом із вакцинами проти жовтої лихоманки протипоказане, оскільки є ризик розвитку летальної генералізованої інфекції.

Застосування у комбінації з живими ослабленими вакцинами (окрім вакцини проти жовтої лихоманки) не рекомендується через ризик розвитку системного, імовірно, летального захворювання.

Не рекомендується одночасно застосування нефротоксичних та ототоксичних засобів, як, наприклад, аміноглікозидів, ванкоміцину, капреоміцину та діуретиків. Зважаючи на зміни кліренсу, спровокованих використанням даних засобів, це може призвести до посиленої та підвищеної токсичності.

При одночасному використанні карбоплатину та петльових діуретиків можуть частіше виникати порушення функції нірок та слуху.

При комбінуванні карбоплатину з іншими речовинами, що пригнічують кістковий мозок, можуть посилювати дію карбоплатину та/або додатково призначених медикаментів на кістковий мозок. При одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними засобами у пацієнтів може розвинутися тяжка та довготривала мієлотоксичність за рахунок зниження кліренсу ниркового карбоплатину.

При одночасному прийомі карбоплатину та варфарину слід бути дуже обережним, оскільки спостерігалися випадки підвищення показників МНВ.

Не рекомендується застосовувати разом з фенітоїном, фосфенітоїном через ризик виникнення конвульсій, оскільки цитотоксичні препарати знижують абсорбцію фенітоїну у шлунково-кишковому тракті, а також через ризик підвищення токсичності або втрати ефективності цитотоксичних препаратів у зв'язку з підвищенням метаболізму фенітоїну у печінці.

Карбоплатин не слід назначати одночасно з препаратами, які мають у своєму складі хелатні частини, оскільки теоретично вони можуть послаблювати протиопухлинну дію карбоплатину. Однак експериментальні та клінічні дослідження показали, що діетилдитіокарбамат не впливає на протиопухлинну дію карбоплатину.

Одночасне застосування циклоспорину, а також такролімусу та сіролімусу може призвести до розвитку лімфопроліферативних захворювань через посилену імуносупресію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.  Застосування карбоплатину в період вагітності може призвести до вроджених аномалій розвитку. У дослідженнях на тваринах виявлено репродуктивну токсичність. В рамках експерименту зі щурами карбоплатин показав свою ембріотичну та тератогенну дію, а дослідження in vitro та in vivo показали, що карбоплатин є мутагенним. Жодних контрольованих досліджень за участю вагітних не проводилось. У разі застосування карбоплатину під час вагітності або, якщо пацієнтка завагітніла під час лікування, необхідно попередити про потенційну опасность для плода. У період вагітності карбоплатин можна застосовувати виключно за наявності однозначних показників.

Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати уникнути вагітності на період лікування карбоплатином. Вагітним жінкам не слід застосовувати карбоплатин.

Період годування груддю.  На даний момент невідомо, чи передається карбоплатин з материнським молоком. Через можливу негативну дію на дитину потрібно відмовитися від грудного годування в період лікування карбоплатином.

Карбоплатин протипоказань у період годування груддю.

Фертильність.  Під час лікування карбоплатином, а також протягом щонайменше 6 місяців після завершення лікування жінкам репродуктивного віку слід використовувати надійні методи контрацепції для попередження вагітності. Вагітним та пацієнткам, які завагітніли під час лікування, рекомендується отримати консультацію генетика.

Карбоплатин є генотоксичним. У пацієнтів, яким застосовують антинеопластичну терапію, може виникнути гонадна супресія, що проявляється аменореєю чи азооспермією. Ці ефекти залежать від дози та тривалості терапії і можуть бути необоротними. Прогноз щодо ступеня погіршення функції сім'яників або яєчників ускладнень через частіший використання комбінацій декількох антинеопластичних препаратів, тому важко оцінити вплив окремих лікарських засобів.

Статевозрілим чоловікам, які проходять лікування карбоплатином, рекомендовано уникнути зачаття протягом періоду лікування та 6 місяців після нього. З огляду на можливість розвитку необоротного безпліддя рекомендовано розглянути можливість кріоконсервації сперми до початку лікування карбоплатином.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами не досліджувалася. Однак карбоплатин може спричинити тошноту, блювання, порушення зору та ототоксичність. Таким чином, пацієнтів слід повідомити про можливе вплив цих явищ на здатність керувати автотранспортом та механізмами.

Особливості щодо застосування

Лікування карбоплатином слід проводити під наглядом досвідченого лікаря-онколога. Для проведення лікування та попередження ускладнень у лікарні мають бути доступні засоби діагностики стану пацієнта.

Необхідно регулярно проводити аналіз крові, а також функціональні тести для визначення роботи нірок та печінки, та у разі виявлення значного пригнічення функції спинного мозку або аномального функціонування нірок чи печінки, застосування лікарського засобу слід припинити.

Пацієнти, які вже пройшли серйозне попереднє лікування (особливо із застосуванням цисплатину), пацієнти з поганим загальним станом здоров'я або віком від 65 років, або пацієнти, які отримують одночасно лікування нефротоксичними лікарськими засобами, можуть, як і пацієнти з тяжким порушенням функції нірок. , страждати на тяжку або довготривалу мієлосупресію

Для цих груп пацієнтів початкове дозування має бути зменшене наступним чином (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Необхідно проводити регулярні обстеження крові з метою спостереження за результатами взаємодії карбоплатину. Мієлосупресивна дія карбоплатину тісно пов'язана з нирковим кліренсом. У пацієнтів з обмеженою функцією нірок необхідно контролювати параметри функції нірок перед початком лікування та під час його проведення. Слід припинити терапію препаратом у разі виникнення значних відхилень від норми показників роботи кісткового мозку або аномальної функції нирок або печінки.

Зазвичай перерва між курсами терапії має бути не менше ніж 4 тижні. Введення карбоплатину спричиняє тромбоцитопенію, лейкопенію та анемію.

Гематологічна токсичність. Гемолітична анемія з наявністю серологічних антитіл, викликаних препаратом, була зареєстрована у пацієнтів, які проходили лікування карбоплатином. Виникнення такої реакції може призвести до смерті.

Лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія залежить від дози і є дозолімітуючим фактором при лікуванні. Під час лікування карбоплатином та після його завершення необхідний частий контроль параметрів периферичної крові та, у разі виявлення токсичної дії, лікування карбоплатином слід припинити до моменту нормалізації показників. У пацієнтів, які отримують ін'єкції карбоплатину в рамках монотерапії, максимальне зниження рівнів нейтрофілів, як правило, відбувається на 21 день, а у пацієнтів, які отримують комбіновану терапію – на 15 день. Загалом не можна розпочинати наступний курс лікування карбоплатином до нормалізації показників лейкоцитів та тромбоцитів. У цьому випадку діють такі норми: для лейкоцитів – 2000 лейкоцитів/мм 3 , для тромбоцитів – 100000 тромбоцитів/мм 3 .

Анемія може бути кумулятивною, і в деяких випадках може знадобитися переливання крові.

Мієлосупресивні ефекти можуть мати кумулятивний характер при супутній хіміотерапії. Пацієнти з тяжкою та стійкою мієлосупресією перебувають у групі високого ризику виникнення інфекційних ускладнень, у тому числі з летальним наслідком. При виникненні таких ефектів слід негайно припинити терапію карбоплатином.

Щоб мінімізувати адитивні ефекти, необхідно дуже ретельно планувати комбіновану терапію, яка включає карбоплатин та інші мієлосупресивні речовини, особливо дозування та графік терапії. Пацієнтам, у яких спостерігається тяжке пригнічення функції кісткового мозку, може знадобитися підтримуюча трансфузійна терапія.

Повідомлялося про випадки виникнення гострої промієлоцитарної лейкемії та мієлодиспластичного синдрому (МДС)/гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ) через кілька років після терапії з карбоплатином та іншими протиопухлинними засобами.

Гемолітично-уремічний синдром (ГУС) є небезпечним для життя побічним ефектом. Карбоплатин слід припинити при перших ознаках мікроангіопатичної гемолітичної анемії, таких як швидке зниження гемоглобіну із супутньою тромбоцитопенією, підвищенням сироваткового білірубіну, сироваткового креатиніну, азоту сечовини крові, або ЛДГ. Ниркова недостатність може бути необоротною після припинення терапії та потребуватиме проведення діалізу.

Аллергічні реакції. При прийомі карбоплатину іноді виникають алергічні реакції, наприклад, еритема, лихоманка без видимої причини та свербіж. У деяких випадках виникала анафілаксія, набряк Квінке та анафілактоїдні реакції, включаючи бронхоспазм, кропив'янку та набряк обличчя, дуже рідко лікування також закінчується летальним наслідком. Необхідно негайно припинити лікування та розпочати відповідні лікувальні заходи. Реакції схожі з тими, що спостерігаються при використанні інших препаратів, що містять сполуки платини, вони можуть виникнути через кілька хвилин після введення препарату. Частота алергічних реакцій може зростати у зв'язку з попередньою взаємодією засобів, що містять сполуки платини, навіть якщо ці реакції спостерігалися тільки після призначення карбоплатину. Необхідно спостерігати за можливими алергічними реакціями пацієнтів та проводити підтримуюче лікування, включаючи введення антигістамінних препаратів, адреналіну та/або глюкокортикоїдів.

Ниркова токсичність та вплив на функціонування печінки. Карбоплатин може призвести до порушення функції нирок та печінки. Дуже високі дози карбоплатину (перевищення рекомендованої дози у 5 разів у рамках монотерапії) призвели до тяжких аномалій функції печінки та нірок. До теперішнього часу не з'ясовано, чи можна за допомогою відповідної гідратації боротися з цим впливом на функцію почок. У разі зміни функції нірок або печінки середнього та тяжкого ступеня тяжкості необхідне зниження дози або переривання лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

У пацієнтів з обмеженою функцією нірок ще до початку лікування карбоплатином, нефротоксичний ефект може виникати частіше і мати більш тяжку форму. Крім того, виникнення порушення функції нірок є більш вірогідним у тих пацієнтів, у яких під дією цисплатину виникла нефротоксичність. Хоча на даний момент немає клінічних даних, що свідчать про посилення нефротоксичного ефекту, карбоплатин не рекомендується комбінувати з аміноглікозидами або іншими нефротоксичними речовинами.

Венооклюзивна хвороба печінки. Повідомлялося про випадки обструкції печінкових вен (синдром синусоїдальної обструкції печінки), деякі з летальним наслідком. Слід перевіряти пацієнтів на наявність ознак та симптомів порушення функції печінки або портальної гіпертензії, які ймовірно не є результатом метастазів у печінці.

Неврологічна токсичність. Необхідно регулярно проводити неврологічні обстеження та перевірку слуху – насамперед у пацієнтів, які приймають великі дози карбоплатину. Інколи виникають такі прояви нейротоксичності як парестезія, зниження глибоких сухожильних рефлексів та ототоксичність, які, як правило, є легко вираженими. Виникнення цих симптомів більш вірогідне у пацієнтів віком від 65 років або у тих, які вже пройшли курс лікування препаратами, що містять сполуки платини, або іншими медикаментами, що негативно впливають на слух. Повідомлялося про порушення зору, включаючи втрату зору при високому дозуванні карбоплатину. Після закінчення лікування високими дозами препарату зір відновлювався протягом кількох тижнів, як правило, в повному обсязі або з невеликими обмеженнями.

Випадки виникнення синдрому зворотної задньої лейкоенцефалопатії (СОЗЛ) було зареєстровано у пацієнтів, які отримували карбоплатин у комбінованій хіміотерапії. СОЗЛ є рідкісним, зворотним після припинення лікування, неврологічним захворюванням, що швидко розвивається, яке може включати виникнення судом, гіпертонії, головного болю, сплутаності свідомості, сліпоту та інші візуальні та неврологічні порушення. Діагноз СОЗЛ підтверджується результатами обстеження головного мозку, переважно з використанням магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Синдром лізису опухолей (СЛП). В результаті постмаркетингового досвіду застосування, повідомлялося про випадки синдрому лізису опухолей у пацієнтів, які проходили лікування карбоплатином у монотерапії або у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами. Слід контролювати пацієнтів з високим ризиком виникнення СЛП, тобто тих, які мають опухоли, клітини яких характеризуються високою проліферативною здатністю, з високою поширеністю опухоли та пацієнтів з високою чутливістю до цитотоксичних засобів, та проводити відповідні запобіжні заходи.

Дослідження з вивчення комбінованої терапії із застосуванням карбоплатину та циклофосфаміду показали, що у пацієнтів літнього віку тромбоцитопенія розвивається частіше, ніж у молодших. Оскільки у пацієнтів літнього віку функція нирок часто знижена, необхідно враховувати цей фактор при визначенні дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Застосування живих або атенуйованих живих вакцин у пацієнтів з порушенням імунної системи під час проведення хіміотерапії, у тому числі з використанням карбоплатину, може призвести до розвитку тяжких інфекцій або інфекцій, що призводять до летальних наслідків. З цієї причини слід уникнути вакцинації пацієнтів із застосуванням живої вакцини під час проведення лікування карбоплатином. Неживі або інактивовані вакцини можна застосовувати, однак реакція на такі вакцини може бути зниженою (див. також розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дані для дослідження канцерогенного потенціалу карбоплатину відсутні. Однак є повідомлення про канцерогенні дії речовин зі схожим механізмом впливу та схожою мутагенністю.

Безпека та ефективність застосування карбоплатину у дітей та підлітків не встановлена.

Карбоплатин може спричинити тошноту та блювання.

При виготовленні та введенні карбоплатину не можна використовувати інструменти, що містять алюміній (див. розділ «Несумісність»).

Спосіб застосування та дози

Для внутрішньовенного застосування після розведення.

Карбоплатин вводиться виключно внутрішньовенно.

Карбоплатин слід застосовувати лише під контролем лікаря з досвідом застосування хіміотерапевтичних препаратів.

Для дорослих пацієнтів, які ще не проходили лікування, за умови нормальної функції нірок, тобто при кліренсі креатиніну > 60 мл/хв, рекомендується доза карбоплатину, що становить 400 мг/м 2  у вигляді разової внутрішньовенної дози, яка вводиться методом коротких внутрішньовенних інфузій ( від 15 до 60 хвилин).

Не можна проводити наступний курс лікування, доки не пройде чотири тижні після попереднього курсу лікування карбоплатином та доки кількість нейтрофілів не досягне значення щонайменше 2000 клітин/мм 3 , а кількість тромбоцитів — мінімум 100000 клітин/мм 3 .

Для пацієнтів з такими факторами ризику, як попереднє лікування препаратами з мієлосупресивною дією та низький показник загального стану (загальний стан за шкалою Зуброда (шкала ECOG [Східна об'єднана онкологічна група]) 2–4 або індекс Карновського менше 80), рекомендоване зниження початкової дози на 20-25%.

У ході початкового курсу лікування карбоплатином з метою корекції дози рекомендовано визначати рівень найменших значень гематологічних показників (nadir) шляхом щотижневого аналізу крові.

Також для визначення дози можна використовувати наведену нижче формулу Кальверта:

Доза (мг) = бажана ППК (мг/мл × хв) × [ШКФ (мл/хв) + 25]

ППК (AUC)? площа під кривою

ШКФ - швидкість клубочкової фільтрації

Бажана ППК Запланована хіміотерапія Статус лікування пацієнта 5?7 мг/мл × хв Монотерапія карбоплатином Без попереднього лікування 4?6 мг/мл × хв Монотерапія карбоплатином З попереднім лікуванням 4?6 мг/мл × хв Карбоплатин + циклофосфамід

Примітка: при використанні формули Кальверта загальна доза карбоплатину розраховується у мг, а не у мг/м 2 . Не застосовувати формулу Кальверта для розрахунку доз для пацієнтів, які попередньо отримували інтенсивне лікування**.

**Інтенсивним лікуванням вважається:

  • застосування мітоміцину С.
  • застосування нітрозомочевини.
  • комбіноване лікування доксорубіцином/циклофосфамідом/цисплатином
  • комбіноване лікування з використанням 5 або більше діючих речовин.
  • лучева терапія ≥ 4500 рад з наведенням фокусу на полі розміром 20 × 20 см або більше ніж на одне поле.

Застосування карбоплатину слід відмінити у разі резистентності опухоли, прогресування захворювання та/або при виникненні неприпустимих побічних реакцій.

Карбоплатин не можна вводити за допомогою інфузійних наборів, що містять алюміній, шприців та голок для ін'єкцій, оскільки це може зменшити антинеопластичну дію препарату.

Як і при роботі з цитостатиками взагалі, при поводженні з карбоплатином слід бути особливо обережним. Розчин слід готувати лише спеціально навченим персоналом у захисних рукавичках, захисній масці та одязі. Необхідно уникати контакту засобу зі шкірою та слизовими оболонками. Вагітні мають уникнути контакту з карбоплатином.

Обмежена функція нірок.  У пацієнтів з кліренсом креатиніну менше ніж 60 мл/хв є підвищений ризик пригнічення функцій кісткового мозку.

Частота тяжких форм лейкопенії, нейтропенії або тромбоцитопенії при нижченаведених дозуваннях є постійною та становить 25 %:

Кліренс креатиніну Початкове дозування 41×59 мл/хв 250 мг/м 2 поверхні тіла  16×40 мл/хв 200 мг/м 2  поверхні тіла

Для оптимального застосування карбоплатину потрібна відповідна корекція дози, а також регулярний та частий контроль гематологічних показників та функції нірок у пацієнтів з обмеженою функцією нирок.

Даних для застосування карбоплатину хворим із кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв недостатньо для рекомендації щодо лікування.

Усі наведені вище рекомендації щодо доз стосуються вихідного курсу лікування. Наступні дози слід коригувати залежно від переносимості препарату хворими та від прийнятного ефекту мієлосупресії.

Комбінована терапія . Для оптимального застосування карбоплатину в поєднанні з іншими мієлосупресивними речовинами, потрібна корекція дози відповідно до вибраного режиму та графіку терапії.

Пацієнти дитячого віку.  Оскільки досвід застосування карбоплатину у дітей та підлітків обмежень, не існує рекомендованої дози для цієї вікової категорії.

Пацієнти літнього віку (від 65 років).  Залежно від загального стану здоров'я пацієнта може знадобитися корекція дози під час першого або подальших курсів лікування.

Розведення засобу.  Перед інфузією концентрат необхідно розвести 5 % розчином глюкози до концентрації 0,5 мг/мл, як зазначено у розділі «Особливі заходи безпеки».

Діти

Безпека та ефективність застосування для дітей та підлітків не встановлена.


Важно! Изображение упаковок товаров приведено в иллюстративных целях и не всегда соответствует внешнему виду упаковок имеющихся в наличии товаров разных производителей и дозировок.
Уточняйте интересующую Вас информацию, в том числе о наличии, производителе и цене товара по телефонам интернет-аптеки.


Данная страница содержит информацию, которая не является основанием для самолечения.
Обязательно получите консультацию специалиста и внимательно ознакомьтесь с инструкцией, находящейся в упаковке с препаратом, перед его применением!


Аналоги: